IT.UA - home page

«Industry 4.0» кардинально змінює процеси виробництва. Необхідно бути готовими до цих змін. Одним з основних трендів є індивідуальність продукції під клієнта — замість однотипних товарів масового виробництва, яке раніше призводить до зниження собівартості одиниці, більш актуальним стає виробництво унікальних продуктів, спроєктованих персонально для клієнта.

Випуск продукції під вимоги клієнта призводить до того, що виникає необхідність постійної зміни або випуску КТД. База інтелектуальних даних постійно зростає. Збільшується кількість унікальних виробів. Управляти кожним виробом стає все складніше, особливо якщо виріб не простий. Другою важливою тенденцією є необхідність забезпечити мінімум часу, задовольнити попит покупця, для того, щоб утримати позиції на ринку.

PL (життєвий цикл виробів) — сукупність процесів, які виконуються від моменту виявлення потреб суспільства в певній продукції до моменту задоволення цих потреб і утилізації продукту. У різних джерелах є різні етапи ЖЦВ:

• маркетинг або маркетингові дослідження
• проєктування
• підготовка виробництва
• виробництво
• випробування і контроль якості
• продажі й постачання
• експлуатація

PLM (управління життєвим циклом товару) — це стратегія ведення бізнесу, яка передбачає необхідність управління всіма процесами на різних етапах життєвого циклу товару.

На даному етапі розвитку технологій машинобудівні та інші підприємства з багатоопераційним виробництвом, котрі нехтували стратегією PLM, втрачають конкурентоспроможність, оскільки не здатні швидко підвищувати якість продукції, що випускається і задовольняти вимоги клієнтів. IT-Enterprise PLM дає змогу відстежувати кожен виріб на всіх етапах його життєвого циклу: формування вимог до виробу, усі етапи розробки техдокументації, виробництво, відвантаження, експлуатація і, нарешті, утилізація; під час необхідності виконується архівування інформації, що відноситься до того чи іншого етапу.

Можливі такі варіанти реалізації концепції PLM:

• система PLM використовується замість ERP
• система PLM використовується спільно з ERP
• PLM-стратегія реалізується всередині ERP

Найбільш ефективний третій варіант, оскільки при його використанні:

• вирішуються пов’язані з PLM завдання всіх служб підприємства
• створюється єдиний інформаційний простір
• виконується єдиний для всіх служб потік робіт (Workflow)
• стає можливим відстеження процесів у режимі онлайн
• налагоджується взаємодія всіх служб

Для позамовного виробництва підтримуються різні склади виробу і їх супровід на різному етапі життєвого циклу:

• «переддоговірний / договірний» склад виробів
• конструкторський склад виробу
• технологічний склад виробу
• склад документації на виріб
• виробничий склад виробу
• фактичний склад виробу
• експлуатаційний складу виробу

Для управління всіма процесами, пов’язаними з концепцією PLM, використовуються такі інструменти, які входять до складу системи IT-Enterprise:

• IT-Enterprise PDM (управління даними про виріб)
• IT-Enterprise TDM (управління технічним документообігом)
• IT-Enterprise Project Manager (управління проєктами)
• IT-Enterprise Smart Manager (управління завданнями в режимі онлайн)

Цінове проєктування, або управління вартістю виробів

Об’єднання ERP-системи й САПР у єдиному інформаційному просторі дає змогу різко прискорити процес проєктування нових виробів і швидко вивести їх на ринок, випередивши конкурентів.

IT-Enterprise. PLM дає змогу відстежувати кожен виріб на всіх етапах його життєвого циклу, у тому числі на етапах розробки конструкторської документації та підготовки до виробництва. Завдяки тому, що PLM-стратегія реалізується всередині системи ERP, з’являється можливість прорахувати можливу собівартість нового виробу ще до етапу підготовки виробництва, яка може виявитися досить дорогим. Це дає змогу відмовитися від реалізації економічної невиправданих проєктів на самих ранніх етапах ЖЦВ й тим самим заощадити чималі кошти, а також робочий час персоналу. Для тих проєктів, які, за результатами первісної оцінки вартості, представляються вигідними, шляхом подальших розрахунків можна оптимізувати собівартість і ще більше підвищити прибутковість нових виробів.

Можливо рішення і «обрані завдання». З’ясувавши, яка собівартість виявиться рентабельною, можна прорахувати, які дорожчі матеріали й комплектувальні слід замінити на дешеві аналоги (без погіршення якості майбутнього виробу), щоб вийти на задану собівартість.

У процесі управління вартістю виробів можна виконувати наступне:

• Швидко розраховувати собівартість складних вузлів виробу та їх модифікацій
• На основі аналізу специфікацій та технологічних маршрутів розраховувати передбачувану вартість виготовлення виробу і його модифікацій
• Розраховувати витрати на матеріали й компонент, запозичені вузли й непрямі виробничі витрати
• Моделювати різні сценарії виробництва нового виробу, за різними технологічними процесами та на різному устаткуванні, аналізувати витрати та виявляти методи їхнього зниження
• Визначати прибутковість нових виробів, а також проводити порівняльний економічний аналіз із виробами, що вже випускаються підприємством (рентабельність інвестицій, дохід від продажів)
• Аналізувати вплив змін конструкції виробу на його вартість, виявляти компоненти, які суттєво впливають на вартість, і знаходити їм заміну ще на ранніх стадіях ЖЦВ.

Цифровий макет — сукупність електронних документів, що описують виріб, його створення та обслуговування. Містить електронні креслення і / або тривимірні моделі виробу і його компонент, креслення і / або моделі необхідного устаткування для виготовлення компонентів виробу, різну атрибутивну інформацію за компонентами (номенклатура, ваги, довжина, особливі параметри), технічні вимоги, директивні документи, технічну, експлуатаційну й іншу документацію.

Створення і ведення цифрового макета для кожного серійного номера або партії виробів:

• Тривимірна модель — сукупність файлів однієї або декількох САПР-систем, що представляють об’ємні моделі частин і компоненти виробу
• Полегшена тривимірна модель — модель, отримана з допомогою фасетних апроксимацій моделі з вихідною САПР. Застосовується для перегляду й аналізу моделі виробу засобами системи управління документами без використання САПР. Також, через менший обсяг і простоту вимагає набагато менше машинних ресурсів для свого відображення. Найбільш вживаними форматами полегшеного подання є JT, CGR, 3DXML, 3DPDF, STEP тощо.
• Атрибутивні дані — дані, що характеризують і описують елементи цифрового макета. Наприклад, для розроблення на даному підприємстві деталі атрибутивними даними будуть: ім’я та відділ розробника, матеріал, вага, набір та значення контрольованих параметрів. Для стандартних виробів: позначення ГОСТу, типорозмір. Для покупних виробів: найменування постачальника, номенклатура постачальника, список альтернатив
• Технологічні дані — дані, що містять необхідні вказівки для виробництва: технологічні процеси, які використовуються інструменти, матеріали, засоби контролю, програми для верстатів ЧПК та інші
• Виробничі дані — дані по організації виробництва: проєктування і виготовлення оснащення, технологічні процеси, бібліотеки операцій і переходів. Сертифікати якості на матеріали та компоненти, які були використані у виробництві
• Документація — всілякі документи, так чи інакше пов’язані з виробом. Наприклад, директивні документи, що змінюють етапи життєвого циклу елементів цифрового макета. Експлуатаційна та ремонтна документація, пов’язана, як із виробом у цілому, так і з окремими деталями та вузлами виробу