ПОЛІТ IT-Enterprise
Олег Щербатенко і його колеги були піонерами в автоматизації найбільших підприємств України
Що би ви сказали, якби ваше обладнання ремонтувати не після його виходу з ладу, а до? Так, зараз верстат працює справно, але в майбутньому він вже несправний. Коли і що саме вийде з ладу, відстежує низка датчиків, які аналізують «здоров'я» потрібного обладнання і попереджають його поломки.
Або ось - металургійне виробництво. У складній ситуації майстер цеху намагається докричатися в шумному приміщенні до свого начальника. Інша справа, коли керівник може побачити проблему в ту ж мить, очима свого підлеглого. А точніше, за допомогою Google Glass на голові у конкретного працівника.
Це лише частина технологій, якими займається компанія IT-Enterprise Олега Щербатенко. Компанія - один з піонерів на українському ринку високих технологій. Свою роботу над першими програмами з управління підприємством Щербатенко із соратниками починав ще тоді, коли кожне з цих слів було неологізмом - в середині 1980-х.
Свій океан
Як читач цієї статті уявляє собі радянські обчислювальні машини? Величезні сріблясті шафи, навколо яких водять хороводи радянські інженери у білих халатах. «Як там прилади?» - «П'ятнадцять!» - «Що п'ятнадцять?» - «А що прилади?» - долунає одвічний діалог. Фоном грає мелодія з фільму «Через терни до зірок», на першому плані - шафа з диском, що крутиться. Відсутність на шафі наскальної лайки видає у ньому об'єкт поклоніння усіх технарів - комп'ютер.
Так, дійсно, таке уявлення недалеке від реальності. Зали з величезними (особливо в порівнянні з сучасними ЕОМ) шафами, системи Mainframe працювали як окремі підприємства з обслуговування радянських промислових об'єктів. У 1980 х компанії пересилали зібрані масиви даних в єдині обчислювальні центри, де люди у білих халатах готували для промисловості аналітику. Отримавши її, підприємства розраховували свою роботу на наступний місяць.
IT-Enterprise зайняла нішу автоматизації великих підприємств
Розробкою таких програм і займалося конструкторське бюро, у якому після випуску з Київського політехнічного інституту працював Олег Щербатенко. «У 1990 і роки я захищав дисертацію, перелопатив величезну кількість іноземних джерел. Уже тоді світова наука активно ділилася інформацією. Вивчення інноваційного досвіду було важливо і тоді, і сьогодні. Щороку ми розвиваємося, дивимося, що робиться в світі, які підходи », - згадує він, як все починалося
Ситуація у галузі змінилося разом із появою персональних ЕОМ на початку 1990 х. Настільні комп'ютери, виграючи в розмірах і продуктивності, швидко стали незамінним елементом будь-якого офісу. Крім того, технічне переоснащення підприємств підганяла зміна парадигми взаємин на ринку.
Пострадянські підприємства поступово переходили від серійного виробництва до роботи за конкретними замовленнями.
Серійність, у міру своєї стабільності, не вимагала оперативної аналітики, а ось робота під замовлення від різних замовників і з різними параметрами потребувала швидких звітів. «Комп'ютери ставилися на робочі місця не лише в офісах, але й на виробництві та складах, формувалася мережа. В єдиній системі знаходилися конструктори, технологи, економісти, бухгалтера і керівники. І, звичайно, тоді була перша революція. Ця революція була в підходах », - згадує Щербатенко.
Команда розробників не розпочинала з нуля, і це незабаром стало її значною перевагою. Наприклад, після розпаду Радянського Союзу більшість технарів вирушили торгувати на ринок, а Щербатенко з командою вирішили продовжувати свою роботу. У них було все для успішного перезавантаження: досвід роботи в системному конструкторському бюро і клієнтська база великих компаній, з якими вони співпрацювали ще в кінці 1990-х.
Саме вибір ніші модернізації великих промислових виробників став стратегічним чинником успіху команди Щербатенко. У той час, як більшість розробників програмних комплексів для бізнесу зосередилися на швидкозростаючу торгівлю, новатори з КПІ осягали простори власного «блакитного» океану. «Маса IT-компаній займалися торгівлею і бухгалтерією, а ми займалися виробництвом. І тому більшість дивилися на нас, як на людей «несповна розуму», - каже Щербатенко.
Чутки про смерть промисловості пострадянської України виявилися дещо перебільшені. Багато великих заводів зупинилися. Залишилися ті, які насправді платоспроможні – хтось уже торгував із зарубіжжям, хтось отримував нехай довгі, але вигідні держконтракти. Працювати без автоматизації бізнес-процесів ставало все складніше.
Наприклад, одним із перших замовників став 45-й експериментальний механічний завод, що знаходиться у Вінниці. Він був одним з провідних виробників засобів транспортування, заправки, перекачування і зберігання нафтопродуктів і залишався платоспроможним клієнтом навіть під час потрясінь 1990-х. «У нас не було мети продати свою програму для 1000 кіосків, нам краще було знайти одного замовника на 1000 робочих станцій. І тоді вартість проекту була значно вищою», - пояснює логіку розробник.
Системна робота
Перманентні кризи змінювали рельєф українського ринку мало не щомісяця. Середній термін життя компаній схожого профілю ледь досягав декількох років. Головна проблема учасників ринку була в тому, що, прив'язуючись до одного великого замовника, вони ризикували або загинути з ним, або влитися в його структуру з повноваженнями IT-відділу. Олег Щербатенко чітко розумів: бізнес треба диверсифікувати. Він іде від вузькоспеціалізованого призначення своєї системи і будує універсальну систему, яку можна адаптувати під будь-які вимоги замовника.
До того моменту українській команді вже було з ким конкурувати. На ринку проявляли активність російські компанії - розробники «Парус», «Галактика», 1С, а із Заходу до Києва приїхали емісари зі світових гігантів SAP і Oracle. «Ми кожну з систем конкурентів ставили собі і розбирали до гвинтиків, вивчали алгоритми, - розповідає Щербатенко. - У них було багато, але не було такого знання локального ринку, як у нас. Ми навчилися думати, як наші клієнти, розуміти їх проблеми і пропонувати необхідний саме їм продукт. Підвищуючи якість продуктів, ти завойовуєш ринок».
«МИ НАВЧИЛИСЯ ДУМАТИ, ЯК НАШІ КЛІЄНТИ»
Це дозволило IT-Enterprise реалізувати понад 300 великих проектів. Наприклад, система «розумного виробництва» - SmartFactory - була запущена на українських промгігантах: «ІНТЕРПАЙП», завод «Зоря» - «Машпроект», і на таких інноваційних підприємствах, як харківський завод «ФЕД», що випускає унікальні комплектуючі для авіакосмічної галузі. Система IT-Enterprise регулює всі необхідні в роботі підприємств питання - від виробництва до HR.
У результаті впровадження системи прогнозування поломок на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі, що входить до холдингу «ІНТЕРПАЙП», витрати на проведення планових ремонтів скоротилися на $ 2 за тонну продукції, що випускається - це мільйони економії в масштабі обсягів випуску.
ОСВОЇВШИСЬ НА СВОЄМУ РИНКУ, КОМПАНІЯ ПОЧАЛА ЗАЙМАТИ СУМІЖНІ
Ще більш показовим став проект з харківським заводом «ФЕД», з яким IT-Enterprise працює з 2011 року. Протягом останніх п'яти років «ФЕД» активно розвивається, щорічне зростання оборотів досягає 30-70%. Завод зараз працює у три зміни. Але це - результат впровадження технологій, а раніше були проблеми з термінами виконання замовлень і зниженням якості продукції. Зараз в компанії не лише автоматизовано процеси, але і всі ключові показники відслідковуються у реальному часі. Система працює на пошук і оптимізацію вузьких місць. У результаті цикл виробництва скоротився на 25%, оборот у минулому році склав 1,5 млрд гривень, а сама компанія заощадила близько $400 000 кредитних коштів для покупки нового обладнання. Ефект своєчасних поставок ще більше - компанії «ФЕД» вдалося залучити замовлень світових авіабудівників на $ 90 млн. «У нас постійно зростає кількість замовлень нових видів продукції. Без системи управління виробництвом (тобто в ручному режимі) ми би просто не змогли планувати таку кількість операцій», - говорить Дмитро Шигалевський, технічний директор компанії «ФЕД».
День бухгалтера
У великому b2b бізнесі найкраща реклама - рекомендації і результати клієнта. Сарафанне радіо привело до IT-Enterprise нові проекти і допомогло вистояти в умовах кризи 2009 року. За словами Щербатенко, криза навчила бізнес економити гроші і час. Багатьох це змусило максимально автоматизувати свої процеси. «Коли у 2009 році компанії перейшли на дводенний робочий тиждень, то бізнес серйозно задумався над впровадженням систем управління. Усі думали так: раніше у нас була маржа 20%, тепер - 3%, і як тепер вижити? Нам потрібна система!»- описує СЕО української компанії думки своїх клієнтів.
МАЙСТРА ЦЕХУ: ІT-Enterprise реалізувала понад 300 великих проектів на виробництві
У підсумку за час кризи попит на продукти IT-Enterprise зріс утричі. Криза не лише збільшила кількість замовлень, але й очистила ринок від конкурентів. Коли хвилі турбулентності стихли, виявилося, що на ринку стало рівно на 15 компаній менше.
Згідно з дослідженнями IDC, в 2010 році IT-Enterprise стали другими на ринку ERP-систем в Україні, зайнявши 15,7% і пропустивши вперед лише SAP з часткою 43,4%. Решта гравців задовольнялася маншим - 1C (13,9%), Oracle (11,7%) і Microsoft (6,1%).
Освоївшись на своєму ринку, компанія почала займати суміжні. У 2011 році вийшов перший реліз платформи для тендерних закупівель SmartTender.biz. До 2018 року цей продукт IT-Enterprise став найбільшим онлайн-майданчиком електронних комерційних торгів в Україні. На майданчику працюює більше 90 000 компаній, а щорічний обіг торгів на SmartTender вимірюється сотнями мільярдів гривень. SmartTender.biz - також офіційний тендерний майданчик системи електронних державних закупівель ProZorro.
У минулому році компанія випустила бухгалтерську програму MASTER. Прем'єра українського продукту стала відповіддю IT-Enterprise на заборону аналогічного російського - «1С: Бухгалтерія». Ринок бухгалтерських продуктів дуже непростий. За словами Олега Щербатенко, усі комерційні компанії, які використовували 1С, не поспішають розлучатись зі старими звичками: «Ми оптимістично вважали, що після заборони на 1С всі терміново почнуть шукати і впроваджувати українські продукти, але цього не сталося. Ми відвойовуємо ринок своєю якістю».
КРЕН В ТРЕНД: IT-Enterprise - одна з небагатьох, хто розробляє додатки для Google Glass
Судячи з усього, у нього це виходить: зараз у рішень MASTER більше 1000 користувачів.
Випереджаючи світ
Наслідувати тренди - добре, випереджати - набагато краще. Приблизно так можна описати нинішню роботу команди компанії. Це одна з двох мотиваційних складових в IT-Enterprise. «Перша - це, звісно, гроші: IТ-фахівці зараз коштують дуже дорого. Друга частина - мотивація ціннісна. Якщо зробив продукт, який випереджає весь світ, - це дуже мотивуючий фактор», - каже Олег Щербатенко.
У 2018 році українці стали партнерами Google в розробці виробничих рішень з використанням гарнітури Google Glass Enterprise Edition у числі всього 30 інших компаній у світі. У Києві швидко знайшли застосування новації свого земляка Сергія Бріна. Тепер ця технологія допомагає вирішити проблеми у заводських цехах «ФЕД».
«Уявіть - ви бачите проблему, ви зафіксували її за допомогою Google Glass. Разом з вами цю проблему бачить старший менеджер. При необхідності він починає керувати вашими діями через Google Glass, - пояснює принцип роботи Олег Щербатенко. - Зараз світ змінюється так, що ви не знаєте, що буде завтра. Ми повинні випереджати тренди».