«Відмова від россофту дасть зростання ринку українських IT продуктів на 300-400%» — Олексій Щербатенко на Своє.IT
14 червня 2024 року вдруге відбувся шоурум українського ПЗ Своє.IT 2024, партнерами якого стали Асоціації IT Ukraine і Giga Cloud. Серед учасників понад 50 українських IT-продуктів і компаній, серед який були і програмні рішення та сервіси IT-Enterprise, SmartTender, MASTER:Бухгалтерія.
Подію відкрили підписанням Маніфесту українського ІТ про відмову від російського програмного забезпечення: «Лише разом ми — держава, профільні асоціації, бізнес та, звісно, українські громадяни — зможемо повністю звільнити Україну від російських програм в нашому цифровому середовищі. Ми заохочуємо усіх представників українських IT-компаній та цифрових бізнесів додати свій підпис до цього Маніфесту та будувати вільну Україну разом».
Панель «Взаємодія влади та бізнесу для промоції і розвитку українського софту» сфокусувалася на екосистемі українського ІТ, проблемах «ворожого софту» та шляхах їхнього вирішення, перспективи вітчизняного ПЗ на внутрішньому та міжнародному ринках. Спікери розглянули ефективність чинних інституцій, а також обговорили співпрацю та спільні ініціативи держави й бізнесу, спрямовані на стимулювання зростання IT-сектору.
Діалог між Марією Шевчук, виконавчою директоркою Асоціації IT Ukraine та Олексієм Щербатенко, партнером IT-Enterprise і MASTER стосувався питань «ворожого софту» та шляхів їхнього вирішення на всіх рівнях: законодавчий, інформаційний, бізнесовий, безпековий і перспектив українського софту на внутрішньому та міжнародному ринках.
— В Україні навіть після повномасштабного вторгнення юридичні та фізичні особи користуються російським програмним продуктом. Продуктами 1с на початку повномасштабного вторгнення користувалися до 90% українського бізнесу (майже 500 тис. юросіб), CRM Bitrix24 — понад 20 тис. компаній. IT-Enterprise вивчає ситуацію із ворожим софтом і тим впливом, який він має на економіку, безпеку, ІТ бізнес. Поділіться, будь ласка, вашими даними та спостереженнями.
Дійсно по продажах 1с/BAS для бюджетних замовників можно проаналізувати Prozorro. Ми робили аналіз Prozorro на кінець квітня по ринку державних замовників:
- з 2017 року (вже після введення санкцій РНБО проти 1с, Парус) — російський софт 1c і BAS купували 2151 державна компанія
- всього закуплено з 2017 року понад 860 млн грн
- за роки повномасштабної війни (з 2022 року) куплено на 460 млн грн
- в тому числі в цьому 2024 році за 4 місяці (з січня по квітень) куплено на 91 млн грн.
Комерційний ринок частково можна оцінити по сайту Спілки автоматизаторів бізнесу (САБ), яка є правонаступником підсанкційної з 2017 року компанії Єврософтпром (володіла правами на постачання 1с в Україні). На сайті САБ вказані члени спілки 313 компаній, які розмістили інформацію на сайті про виконання 2297 проєктів з початку повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року по 24 квітня 2024 року. Всі ці компанії до 2017 року постачали 1с, а з 2017 року постачають відкрито 1с і BAS.
Основні проблеми в такій відкритій продажі російського софту, це:
- санкції накладені на конкретні компанії, а не на операції з продажу та послуги з впровадження 1с
- всі санкції стосуються ринка державних компаній і не стосуються ринка комерційних замовників
- відсутня відповідальність за порушення санкцій
- відсутні будь-які санкції проти клонів 1с.
— Український внутрішній ринок софту, як ми знаємо, не дуже активний, особливо у порівнянні з експортом ІТ. Яку роль в цьому, на ваш погляд, відіграє саме наявність ворожого софту?
Дійсно поточна ситуація — це продовження розвитку ринку російських програмних продуктів та їх клонів. Прогмані продукти продаються, понад 300 компаній виконує їх впровадження та розробку конфігурацій. Це все стримує розвиток ринку українських програмних продуктів.
Якщо буде введена реальна заборона на операції з продажу та послуги з впровадження та підтримки російського софту, то більшість всіх цих компаній перейде на впровадження українських та міжнародних програмних продуктів (більшість з цих 300 компаній вже паралельно це роблять в менших масштабах) і буде більш активно розвиватися ринок розробки українських програмних продуктів.
Відмова від россофту дасть зростання ринку українських продуктів на 300-400%.
— Боротьба з ворожим софтом — це «батіг і пряник». Не тільки заборона, але й стимулювання переходу на український софт замість ворожого. Як цього досягнути?
Україна повинна переходити від сировинної економіки і стимулювати переробну промисловість. Коли ми купуємо іноземні кінцеві продукти, то ми стимулюємо іноземні компанії. Кожна країна у світі захищає свій ринок, стимулює власних виробників, які платять податки в цих країнах. Аналогічна ситуація і з програмним забезпеченням — Brain & Grain.
Більшість ІТ-галузі в Україні це аутсорсинг (продаж українських мізків, а не створення та продаж кінцевих програмних продуктів). Потрібно захищати власний ринок, підтримувати українських розробників, розвивати локалізацію виробництва закордонних продуктів в Україні. Купувати українське і масштабувати зроблено в Україні і на IT.
Що стосується відмови від російського токсичного софту, то потрібно вести промоцію українських безпечних продуктів (ми сьогодні це і робимо). Компанія Netpeak провела дослідження ще на початку війни 18 березня 2022 року і показала, що в Україні є продукти для заміни російських програмних продуктів по 22 напрямках. Це не тільки 1с і BAS, це напрямки створення сайтів і заміни російської Тільди, напрямки по CRM та заміни Бітрікс24 і amoCRM і так далі.
Важкість переходу з 1с і BAS — це міф, в основі якого небажання бухгалтерів це робити. Сьогодні буде доповідь від компанії Baker Tilly, які ведуть аутсорсингові послуги з ведення бухгалтерського обліку в компаніях. Вони раніше робили це на російському софті, а у 2022 році перейшли на наш MASTER і ведуть облік компаній в українському програмному продукті MASTER:Бухгалтерія.
В Україні працює близько 2300 активних перевірених ІТ-компаній, і ІТ-послуги наразі складають рекордні 13,2% від загального експорту (при цьому посідаючи друге місце, обіймаючи майже половину сервісного експорту). Вплив індустрії на українську економіку є вкрай вагомим — попри зменшення кількості платників податків у 2023 році на 3,1%, сплачені податки зросли на 11,5%.