Які технології розвиваються в Україні: спостереження на КМЕФ-2018
Київський міжнародний економічний форум - одне з наймасштабніших і значущих подій у світі українського бізнесу. Цього року форум був проведений вже вп'яте раз; як завжди, в його роботі взяли участь державні діячі, керівники і топ-менеджери найбільших корпорацій України та світу. Спікерами Форуму стали міжнародні експерти, бізнесмени, вчені. Для українського бізнесу КМЕФ - це не лише місце, де можна отримати галузеві інсайди від осіб, що приймають рішення на світовому рівні, або знайти нових партнерів і клієнтів; це ще й іміджевий захід, участь у якому означає, що компанія входить до спільноти найуспішніших підприємств країни.
Незважаючи на те, що у назві Форуму присутнє слово "економічний", власне про економіку говорили мало. Головною темою КМЕФ-2018 стала майбутня (і неминуча) цифровізація сучасного суспільства, майбутнє країни в світі хай-тек, в якому проривні технології змінюють правила гри не лише для окремо взятих ринків і галузей, а й для всього суспільства в цілому. Саме ця тема стала об'єднуючою для панельних дискусій, де обговорювали штучний інтелект, цифрову трансформацію банківської системи і лідерство в цифровому світі. Учасники цих дискусій явно або неявно, окрім іншого, шукали відповідь на питання: "На якій позиції в русі наввипередки до цього цифрового майбутнього знаходиться Україна?"
Думки спікерів КМЕФ розділились. Одні вказували на значне відставання України від провідних країн у розвитку технологій. Інші говорили про те, що не все так погано, беручи за доказ кейси застосування цифрових технологій. Однак красномовніше будь-панельної дискусії була експо-зона Форуму, де українські підприємства демонстрували свої проривні рішення.
Від VR до ракет
Оскільки КМЕФ - це все-таки дискусійний майданчик, а не виставка технологій, експо-зона Форуму не вражала кількістю учасників. Замість цього КМЕФ зробив ставку на "зріз" проривних технологій в Україні, демонструючи як smart-девайси для дому, так і комплексні системи управління виробництвом.
Вочевидь, для технологій доповненої і віртуальної реальності зараз настає період розквіту. Спектр застосування AR/VR дуже широкий; працювати з ними можуть як великі корпорації, так і невеликі компанії. Наприклад, компанія Sensorama демонструвала створену нею програму навчання персоналу на основі технології VR. Програма, розроблена спільно з енергохолдингом DTEK, симулює роботу електрика-монтажника, дозволяючи тестувати вже наявні у співробітника навички або навчати новачків. За словами розробників, подібна програма дозволяє тренувати персонал без шкоди поточному робочому процесу і, будучи одного разу створеною, може бути використана для навчання протягом усього періоду, доки актуальний цей бізнес-процес.
AR - доповнена реальність - відрізняється від віртуальної тим, що дозволяє поєднувати на дисплеях реальні та віртуальні об'єкти. Приклади застосування AR-технологій у виробництві демонструвала компанія IT-Enterprise. На сьогоднішній день вона - єдина українська компанія, що одержала право на тестування нових розумних окулярів цифрового гіганта Google - Google Glass Enterprise Edition. Додаток, написаний IT-Enterprise, дозволяє виконувати різноманітні завдання - зв'язуватися зі службою технічної підтримки, формувати заявки на ремонт обладнання, робити фотографії і формувати звіти про роботи, запитувати інструкції для конкретних завдань і багато іншого. Всі ці опції реалізуються через дисплеї окулярів або за допомогою голосового управління, звільняючи руки працівника і значно підвищуючи його продуктивність.
Одним із найяскравіших експонатів КМЕФ став стенд компанії Firefly - україно-американського підприємства авіакосмічної галузі. Продукт компанії - двоступеневі ракети, призначені для виведення невеликих вантажів на низьку навколоземну орбіту. Попит на малі супутникові апарати для різноманітних цілей сформував потребу в нових засобах доставки їх у космос. Компанія Firefly вирізняється тим, що її ракети оптимізовані саме для цих цілей, тому витрати на один пуск скорочуються до $15 млн.. Виготовляються ракети в США, штат Техас, однак власником компанії є український бізнесмен, а головний R&D офіс знаходиться у Дніпрі. Перший пуск заплановано на третій квартал 2019 року, а до кінця 2020 року компанія планує здійснювати запуски вже щомісяця.
Ще одне рішення для космічної галузі родом з України - електричні ракетні двигуни компанії SETS, що дозволяють коригувати траєкторії супутників та інших космічних апаратів. Вони допомагають запобігати утворенню космічного сміття, забезпечуючи контрольований спуск апарату на Землю після закінчення терміну його роботи. Такі рухові системи зараз встановлюються практично на всі супутники і космічні апарати; завдяки компанії SETS, Україна теж присутня на цьому ринку.
Більш дешеве виведення супутників на орбіту відкриває безліч нових можливостей. Один зі стартапів, які брали участь у КМЕФ, презентував рішення, що дозволяє створити 3D-симуляцію земної поверхні. Подібні технології використовуються у наукових дослідженнях, проте розробники пропонують застосувати її для моніторингу змін, що відбуваються у містах. Тривимірні цифрові моделі міст, створені на основі даних, отриманих з космосу, дозволяють спостерігати за тим, як окремі процеси, що відбуваються в житті міста, взаємодіють у складній системі. Ці дані можна використовувати при розробці стратегій розвитку міст, вирішуючи інфраструктурні проблеми у глобальному ключі і підвищуючи комфорт мешканців.
Тема стартапів була виділена на КМЕФ окремо. Розвиток стартап-культури в Україні вже призвів до появи відомих на весь світ кейсів, що сприяє розвитку відповідної IT-інфраструктури. Лабораторія-акселератор IoT Hub показала трейлер фільму про стартап Senstone - голосовий помічник, що зібрав $300 тис. на сайті Kickstarter. Підтримка і промоушн рішень, пошук інвесторів і популяризація продукту - важливі передумови успіху для будь-якого стартапу.
На форумі було представлено лабораторію цифрового виробництва і швидкого прототипування Fablab Fabricator, оснащену сучасними верстатами, приладами, 3D-принтерами й іншими пристроями. За невелику абонентську плату кожен може використовувати обладнання лабораторії для створення свого інноваційного продукту. Проект був започаткований з метою допомогти стартапам втілити в життя ідеї, залучити фінансування і запустити новий виріб у серійне виробництво. Серед продуктів, які вже вийшли зі стін лабораторії, розумні нашийники для тварин, фітнес-браслет українського виробництва, обладнання для біологічних експериментів і дизайнерські лампи.
Що в підсумку?
Отже, від стереотипу про безнадійне відставання України у сфері сучасних технологій слід відмовитися. Однак більшість інновацій представлено в нашій країні лише окремими прикладами. Для того, щоб у найближчому майбутньому отримати від нових технологій і рішень максимальну вигоду, їх потрібно об'єднувати в єдиний ланцюжок створення доданої вартості. Але, в першу чергу, необхідно домогтися усвідомлення можливостей і стратегічної значимості цих технологій серед людей, що приймають рішення, - як у бізнесі, так і на державному рівні.