IT.UA - home page

Олег Щербатенко, директор IT-Enterprise, про цифрові трансформації бізнесу, труднощі впровадження нових рішень, саботаж і те, що найбільше мотивує працювати.

- Розкажіть, будь ласка, про етапи цифрової трансформації в українському бізнесі. Адже ви не новачок на ринку і мали змогу спостерігати, як змінювався бізнес у країні.

Я керую компанією вже більше 30 років, і, звичайно, вся історія автоматизації в Україні пройшла через нас.
Ми працювали тільки з великими підприємствами. Вони лідери, піонери, які завжди хочуть використовувати щось нове, що дозволить їх бізнесу ефективно функціонувати. Це давало нам можливість впроваджувати передові технології та змінювати їх бізнес.
Драйвером розвитку технологій завжди були європейські країни. У певний момент європейське співтовариство, розуміючи, що не витримує конкуренції з китайським ринком, ініціювало Індустрію 4.0. При цьому ставка була не на обладнання, техніку, а на систему управління. Перехід від комп’ютерних систем до цифрової трансформації має на увазі зміну підходів до управління бізнесом.

- Скільки років знадобиться української промисловості, щоб наздогнати лідерів?

- Без системного бажання держави - Україні з цим не впоратись. Поки не ростуть кадри, немає вкладень в інжинірингові центри, немає підтримки інновацій. Навіть якщо прийнято політику цифровізації, необхідний план реальних дій.
Потрібно чітко розуміти: щоб інвестори вкладали у підприємства великі гроші, вже зараз необхідні преференції як мінімум для ввезення нового обладнання та впровадження нових технологій. Якщо цього не робити, виживуть лише одиниці.
Якщо ми не почнемо системно ставати грунтом для того, щоб росли ці нові виробництва, нічого не відбудеться.

- Якщо держава не готова допомагати, можливо, це зроблять компанії?

- Ми є провідником цієї позиції. Нам потрібно позбутися комплексу меншовартості, подивитися, що роблять колеги, і спробувати впровадити це у себе.

Ми зробили перший кейс трансформації в Індустрію 4.0 з харківським підприємством ФЕД, другий - з «Інтерпайпом». І, якщо ФЕД - приклад того, як підприємство з 300 співробітників може провести зміни і за 3-4 роки стати компанією з 1 тис. персоналу, постійно збільшувати оборот, працювати цілодобово і експортувати високотехнологічну продукцію для авіабудування в Китай, то проект в «Інтерпайп» дозволив нам провести такі зміни у всій інтегрованої операційної ланцюжку: від збору металобрухту до плавки стали, виробництва виробів і реалізації на світових ринках. У підсумку обидві компанії скоротили витрати на 30%, на 25% знизили час простоїв. Крім того, ми запустили систему інтелектуального обслуговування (predictive maintenance) - коли система не сигналізує про проблемну, що вже сталась, а допомагає її уникнути.

- На чому базується це предиктивное обслуговування? На технологіях штучного інтелекту чи машинного навчання?

- Останні п'ять років ми робили значні вклади у розвиток машинного навчання, інтернету речей, систем математичного моделювання - все це лежить в основі predictive maintenance. Раніше всі системи обслуговування обладнання базувалися на системах планів попереджувальних ремонтів (ППР).
Ми ще шість років тому проаналізували, як працюють світові компанії, і з’ясували, що лише 20% всього обладнання може обслуговуватися за методикою ППР. Тоді ми вивчили інші технології, які використовуються у світі, об’єднали кілька методів і першими почали запускати їх в Україні.

- Коли ви впроваджували machine learning та всі інші системи в свої програмні продукти, на які компанії орієнтувалися?

- Ми аналізуємо досягнення світових лідерів, бачимо зріз технологій і на світових конференціях GITEX, CeBIT, Hannover Messe. Дивимось, які є досягнення, де ми відстаємо, а де попереду.

Однак, в Україні інший менталітет. На європейському ринку на прийняття рішення працює протестантська трудова етика: зроби добре - і будеш винагороджений, тому не потрібно пояснювати, що треба робити, а що ні. У нас же виходить, як у Жванецького: поки не поясните, навіщо нам це треба, ми нічого робити не будемо. Доводиться долати і це.

- Компанії яких сфер частіше звертаються з проханням допомогти у трансформації?

В основному потреба в IT відображає стан того чи іншого ринку, тому що думають про IT або під час кризи, або коли все добре і хочеться жити ще краще. Значна частина наших замовників - це компанії-експортери, які зіткнулись із конкуренцією на світових ринках. Вони розуміють, що не зможуть встояти тільки за рахунок нового обладнання і дешевої робочої сили. Не можна керувати новим обладнанням старими кадрами і методиками. Тому вони вкладають в ці зміни.

Багато підприємств розуміють, якщо ти тонеш, то, швидше за все, про автоматизацію не думаєш, але, якщо ти розумієш, що в тебе є шанс, значить, вона потрібна.

- Можете оцінити обсяг ринку і яка ваша частка на ньому?

- Є дослідження IDC за обсягом проданих ліцензій, проте вони ніяк не відображають стан ринку. За великим підприємствам ми лідери у напрямку автоматизації. Але ми намагаємося опиратися не на дослідження, а на видимий результат.

- Якщо говорити про можливі векторі зростання у продуктовому сенсі, як ви бачите розвиток вашої компанії?

- Ми теж змінюємося. Якщо раніше ми орієнтувалися лише на виробництво, то вже більше 15 років працюємо із сервісними компаніями. Бувало, коли до нас приходили великі сервісні компанії або компанії з банківського сектору, ми говорили: "Ні, ми з вами не працюємо". Але потім перейшли від базових галузей - машинобудування, металургія, хімія - на інші рівні.

Ми створили рішення, щоб охопити весь ринок. Наша система стала платформою для проведення цифрових трансформацій на підприємствах зовсім різних масштабів і галузей. Наступним етапом ми випустили хмарні рішення. Ми створили повністю інтегроване рішення для великого бізнесу, хмарні рішення для малого та середнього бізнесу, намагаємося змінювати все це безліч підприємств в рамках єдиної системи.

- Який розподіл замовлень у вашому портфелі? Який відсоток займають великі компанії і рішення для них, яке для малого, середнього бізнесу, хмарні рішення?

- Зараз близько 60% - це замовлення великого бізнесу. Якщо говорити про ліцензовані встановлених продуктах і хмарних рішеннях, ми прагнемо до світових тенденцій з розподілом 50 на 50. У нас поки це співвідношення приблизно 80 на 20.

- Чому? Є якесь упередження проти хмари?

- Все йде еволюційно. Зміни світогляду проходять не тільки в Україні. Рух до хмарних технологій неминуче, зараз особлива увага приділяється кібербезпеки. Основні страхи пов'язані з тим, що, йдучи в хмару або віддаючи перевагу сервісним технологіям, бізнес втрачає керованість доступу до даних.

Ми розвиваємо безліч напрямків з кібербезпеки, і наші продукти під час атаки Petya встояли в тому числі завдяки інтегрованій технології цифрового підпису при оновленні продукту. Тому світова тенденція посилення кіберзахисту знаходить відображення і в попиті на інтегровані системи. Все можна вирішити.

- Які ви бачите вектори розвитку технологій в Україні?

- Найбільша проблема в Україні - знайти замовника, який дійсно захоче впровадити всі нові технології. На вістрі, як я вже говорив, експортери. І там поки все впирається в харизму керівників компанії.

- Впровадження цих технологій призведе до вимирання яких професій?

- Якщо пам'ятаєте, то на початку 19 століття луддити громили ткацькі верстати в Англії, тому що вважали їх загрозою собі, думали, що завтра залишаться без роботи. Якщо проаналізувати вплив промислових революцій на ринок праці, завжди є падіння, але є і зростання потреби в продуктивних силах. Зараз нестача фахівців у багатьох галузях. У сфері виробництва зменшується кількість людей, все більше і більше процесів стають автоматизованими, і все більше рішень приймає комп’ютер, а не людина. У сфері сервісу і в сфері нових технологій потреба лише збільшується.

Однак не всі це розуміють, тому, впроваджуючи свої проекти, ми часто стикаємось із саботажем. Кожна людина прагне до стану спокою, і, якщо виривати її із зони комфорту, вона боїться змін, тому саботує. З цим ніяк НЕ поборешься, окрім як продовжувати робити те, що потрібно.

- Що для вас є показником успішності впровадження вашого рішення?

- Те, що ми змінюємо діяльність компанії. Це великий мотиваційний драйв для всіх наших фахівців, коли вони розуміють, що завдяки їм відбуваються трансформації в компаніях, змінюється робота тисяч людей. Ось ми прийшли в компанію - стан був на одному рівні, ми пішли - і керівник не просто прочитав підготовлений звіт і сказав: "Ух ти, як здорово було б, якби я це зробив!", А реально змінилась значна кількість процесів і ролей , люди стали працювати зовсім по-іншому.

Це важко. Ось ти працюєш там, борешся з саботажем, змінюєш усе це, але коли отримав результат, коли забрався на вершину, ось тоді ти ...

- Король гори?

- Так. Кажеш: ми зробили це, ми перемогли.

Джерело: сайт delo.ua